«Тут був я», 2026

воркшоп, макет будинку, картон, клей, текстиль, нитки, акрилові фарби, листя та плоди каштану, зубочистки, рослини в горщиках
Учасни_ці воркшопу: Машика Вишедська, Діана Ігнатенко, Катерина Лазаревич, Ірина Нежива, Тетяна Селезньоваю, Влада Тихонова та Христина Федорак
Робота включає аудіокоментар від учасниць воркшопу.

Відправною точкою проєкту для Ксюші Зякіної стало дослідження теми ревіталізації та мрія перетворити закинутий будинок початку XX століття на околиці Харкова на центр сучасного мистецтва. Художниця розмірковувала, як до цього масштабного завдання можна підходити грайливо й робити маленькі кроки до змін. «Важливо відчувати, що ми можемо щось вдіяти тут і зараз із будь-якою кількістю ресурсу», — зазначає мисткиня.

За збігом обставин Promprylad Art Center розташований на ревіталізованому заводі. Тож Ксюша Зякіна зробила макет омріяної харківської будівлі з коробки «Нової пошти» та запросила всіх охочих на воркшоп у Promprylad Art Center. Сім учасниць воркшопу разом із художницею у камерній атмосфері уявили себе частиною харківського будинку та створили у макеті майбутнього артцентру першу виставку з власними мініроботами.

Таким чином, на виставці МУХі 2026 у ревіталізованій будівлі реального артцентру з’явилася інсталяція з груповою виставкою у макеті уявного харківського артцентру.

Коментар художниці:
Тут був я

І я довіряю свою присутність (тут була я), своє кохання (Сонце, люблю тебе), свій біль, свою агресію (пан Кукурудза — лох) — ландшафту. Я довіряю закинутому будинку, я довіряю лозі винограду, довіряю цеглі замку, памʼятці архітектури, яка про мене памʼятає. Вона памʼятка не тільки тому, що ми так сказали — вона памʼятка ще й тому, що це вона про нас памʼятає. Це вона свідчить про нашу присутність.

На твоєму балконі оселяється топольчик — він перший, хто сюди прийшов, щоб ревіталізувати цей будинок. Він культурний діяч, він вразливий митець, він лідер, який дозволив собі розхитуватися і саме тому так багато зробив. Ми розхитуємо світові гойдалки сталих термінологій, ми шкрябаємо «тут був я» — ми робимо татуювання світові, ми танцюємо не змовляючись, поки яблуня падає у вікно грантовою заявкою, топольчик курує виставку, а пан Кукурудза їде на гастролі в Івано-Франківськ. Ми тут є

Сонце, люблю тебе, навіть якщо ти в куточку листочка і в тебе проміння стирчить у всі боки.

Євсевія (Ксюша) Зякіна — міждисциплінарна художниця з Харкова, де нині живе та працює. Її практика поєднує текст, перформанс, кураторську діяльність і дослідницькі методи, звертаючись до тем взаємодії, спільнот і сучасного мистецького процесу. Наразі основну увагу художниця приділяє написанню текстів, реалізації кураторських проєктів та створенню перформансів. Разом із диким виноградом є співзасновницею незалежної інституції «Платформа сучасного мистецтва», що підтримує розвиток сучасного мистецтва та міждисциплінарного діалогу. У своїй практиці Євсевія Зякіна також періодично звертається до партисипативних методів, зокрема плейбек-театру та автентичного руху, досліджуючи можливості колективного досвіду, тілесності та співтворення.

Фотограф: Антон Сорочак

Фотографка: Евеліна Процак