“Загалом цей цикл про можливу неминучість. Про тривогу, що живе всередині. Про мовчання. Ця серія про вимушену мужність, образом якої є непохитність будинків, які я фотографую.

Тема дому для багатьох стала дуже близькою та тривожною. Для великої кількості людей повернення стало «вічним і неможливим».

Пам’ятаю себе дитиною, яка дивиться на обрій. Так було, коли занадто довго знаходився далеко від близьких та дому. Ті відчуття були пов’язані зі зневіренням, що я колись опинюсь там, за чим так сумую. Ці відчуття іноді повертались і у дорослому віці.

Сьогодні питання повернення має різні відповіді. Одна з таких – втрата. А від так, повернення у колишнє та звичне життя унеможливлюється. Тому, про людей ці фотографії чи про їхню відсутність, я не знаю”.

Олег Дімов

Джерело: mitec.ua