Настя Діденко

3 Вересня 2021

Настя Діденко народилася 1994 року в Києві. У 2017-му закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, факультет живопису. З 2016-го — учасниця та співзасновниця artist-run space «Хлєбзавод». 2016 року почала займатися food та fine art фотографією, що вплинуло на її подальшу художню діяльність.

У своїй художній практиці порушує питання прекарності, становище художників та художниць і переосмислення пострадянських травм. Розвивається в таких медіумах, як живопис, інсталяція, фотографія та відео. Живе і працює в Києві. 

«Погана прикмета»

«Зламане, але придатне»

Дерево, кераміка, мішана техніка, 125 × 95 см, 2021

 

«На нещастя?»

Дерево, кераміка, мішана техніка, 135×125 см, 2021

 

«Погана прикмета»

Фотографія, друк на банері, 100 х 66 см – 6 шт, 205 х 135 см – 1 шт, 2021 

 

«Без назви»

Кераміка, 40 × 50 см, 2021

Проєкт є візуальною ілюстрацією відомих прикмет та упереджень, пов’язаних зі зламаними й розбитими речами. Імовірно, кожному від бабусі дісталось, окрім салатниць у формі рибки, ще й безліч прикмет, доведених до несвідомого автоматизму. На кшталт «не дивись у розбите дзеркало», «не зберігай биті речі, бо доля буде бита», «глянь у дзеркало, коли повертаєшся додому по забуту річ» тощо. Такі висловлювання мають звичний і непомітний характер. Такі ірраціоналізми покликані вберегти від лиха і є спробою опанувати непідконтрольні, незалежні від людських дій процеси, проте набувають характеру причепливих станів та неврозів. Чи не є ці прикмети вкоріненим колективним обсесивно-компульсивним розладом? Рівень емоційної напруженості, що виникає як результат спроб контролювати ситуацію, працює в обернено пропорційному напрямку: що більшою кількістю упереджень послуговується людина, то більшою стає потреба їх використовувати.

Об’єкти проєкту ілюструють певні прикмети та обставини, яким вони покликані запобігати, оскільки є саме розбитими речами, які зберігати не варто. У цей спосіб художниця намагається, хоча й не без остраху, позбутися нав’язаного та не досить здорового методу поводження з навколишньою дійсністю та особистим переживанням.