Shcherbenko Art Centre

Олександра Кадзевич народилася 1992 року в Одесі. Закінчила Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова (живописне відділення) та пройшла курс «Сучасне мистецтво» в Kyiv Academy of Media Arts (Київ). У 2021 році навчалась у Зальцбурзькій літній академії (Salzburg International Summer Academy of Fine Arts). У червні 2018-го заснувала у своїй майстерні artist-run space Noch. Учасниця четвертої програми художніх резиденцій SWAP: UK/Ukraine 2019. Номінантка Премії PinchukArtCentre 2020. Працює на перетині об’єкта й живопису, у які інтегрує мову колажу, малювання та інсталяції.

«Пленер — недоступний»

Інсталяція, папір, картон, акварель, кольорові олівці, розміри змінні, 2019–2021

У просторі Noch є маленька кімната, у якій останнім часом Олександра Кадзевич показувала відеороботи художників, короткі фільми. У цій кімнаті величезний лист сірого паперу закривав вікно від сонця. Через кілька місяців показів художниця зняла цей лист. Від прямих променів сонця він набрав вигорілого, світлого відтінку, який заповнив основне полотно паперу, залишивши незмінними тільки кілька початкових фрагментів по краях.

У цій роботі художниця звертається до світла, здатного пронизати матерію або будівлю, щоб викликати враження нестійкості, слабкості її опору. Вона представляє серію робіт з паперу — лабіринтоподібні, монтажні, зіткані з розривів будови об’єкти. У багатьох із них використовує допоміжні елементи — прозорі оболонки, які надають їм рис ефемерних конструкцій, що грають зі світлом та кольором. Інші листи паперу розміщені вздовж підлоги й утворюють плоскі шари фарби, текстури, речовини. 

Роботи та об’єкти художниці часто містять елемент слабкості, нестійкості, щось, що порушує їхню рівновагу або навіть загрожує їхній присутності. Вона не розглядає їх як образотворчі чи метафоричні, її цікавить насамперед матеріальний, фізичний досвід. «Намагаюся досягти того, щоб чуттєві особливості цих об’єктів викликали відгук з боку глядачів. Перенесли його з режиму буденності в особливий режим уваги до спостережуваного, де час сповільнюється, а новий маршрут прокладено через ритмічний малюнок затримок, пауз; змінили фокус з об’єктів на безліч ритмів, темпоральних спотворень; включили в потік нескінченної відсутності часу, наповненої виключно процесом сприйняття простору», — ділиться Олександра Кадзевич. Художниця досліджує відношення між матеріалом та значенням, можливості декорацій впливати на досвід глядачів.