Artist Talk. Дивитися на пейзаж – здійснювати акт пам’яті
Опублікована: 03.06.2021
У вівторок, 8 червня, о 19:00 художники Ярема Малащук та Роман Хімей разом з куратором Дмитром Чепурним та кураторкою Олександрою Погребняк розкажуть про роботу «Щоб потім не казали, що ми не пам’ятаємо» та контекст її створення під час резиденції «Ландшафт як монумент». А за півгодини до дискусії, о 18:30, запрошуємо усіх охочих до перегляду фільму «Щоб потім не казали, що ми не пам’ятаємо».
Відеоробота присвячена спільноті й історії міста Мирноград, яке розташоване у степовій зоні на південному заході Донецького камяновугільного басейну. Гірничодобувна промисловість стала ключовим фактором розвитку інфраструктури міста у XX столітті, визначила характер забудови, місце формування житлових масивів, якість міського середовища. Із занепадом промислових об’єктів і закриттям шахт ця прихована логіка містобудівного проєктування поступово втрачає актуальність, стає менш очевидною чи зовсім зникає.
Для створення роботи, місцеві мешканці разом з художниками і кураторами проходять приблизний маршрут над виробкою шахти Новатор, яку було закрито 1977 року після аварії, що призвело до загибелі гірників та рятувальників. Територія над поверхнею заросла чагарником, а інфраструктурні об’єкти перетворились у руїну. Відео документує колективну ходу, яка починається від ствола шахти, де робітники спускалися вниз за вугіллям, й веде до пам’ятника загиблим шахтарям, який встановлено на орієнтовному місці підземної трагедії. Таким чином група людей, які йдуть поверхнею крізь хащі, чагарники, придорожні насадження, житлові квартали, міську площу та зоране поле, здійснюють своєрідний акт пам’яті.
Процес підготовки до перформативної дії був нероздільно пов’язаний із відшукуванням точних місць і символічним пригадуванням завдяки залученню місцевих мешканців. Резиденція «Ландшафт як монумент» відбулася у 2020 році й була присвячена художній ревізії культурних ландшафтів сходу України.
З концепції резиденції: «Донбас як промисловий комплекс навколо вугільного басейну завжди співіснував зі степами, кряжем і морем. Для людини вони слугували рекреаційними зонами, та поза людським поглядом — це природне середовище, що формувалося після танення льодовиків в умовах холодного посушливого вітряного тундростепу з низькорослою флорою. Можливість мислити ландшафт як рухомий поліфонічний наратив надає змогу подолати дисциплінарну прірву між еволюцією та історією. Наша шкіра відшаровується від тіла і стає пилом, а вуглець, який ми видихаємо, проростає рослинами. Ландшафт більше не є сталою сукупністю пасивної матерії чи людських репрезентацій. Це радше спільний простір, який містить пам’ять про усіх, хто в ньому мешкав. Дивитись на пейзаж — це здійснювати акт пам’яті»
Вхід вільний за умови попередньої реєстрації — https://forms.gle/NSk2QrMynrVjMqPy7
Вул. Михайлівська, 22B, Київ
shcherbenkoartcentre.com
info@shcherbenkoartcentre.com
+38 096 801 20 41
fb.com/shchac
instagram.com/shchac
shcherbenkoartcentre.com
info@shcherbenkoartcentre.com
+38 096 801 20 41
fb.com/shchac
instagram.com/shchac