НІЧОГО ОСОБИСТОГО

26.04.2021 – 13.05.2021

Опис

Художники, які приймали участь у проєкті : МАРІЯ ПРОШКОВСЬКА

Проєкт приурочений до 35-их роковин Чорнобильської катастрофи та пов’язаний з особистою історією сім’ї мисткині в період з 26 квітня 1986 по 13 травня 1986 року. 

«Нічого особистого» – проєкт-дослідження межей вразливості людини в тоталітарній системі Радянського Союзу. Працюючи з темою віддалених наслідків травмувальних подій, художниця звертається до поняття посттравматичного стресу через актуалізацію спогадів своїх близьких, що опинилися перед важким вибором, фактично його не маючи. Мисткиня відтворює взаємозаперечливий конфлікт природного для людини стану турботи про рідних і примусової відповідальності перед тоталітарною радянською системою управління, для якої немає нічого особистого.  

Так само, як адекватна реабілітація людей, що страждають на посттравматичний розлад неможлива без методу репроцесуалізації – згадування особистого травматичного досвіду з одночасною роботою психотерапевта, – так і переосмислення Чорнобильської трагедії та її наслідків має будуватися на здатності безстрашно поглянути на всі фрагменти історії. Препарація хворобливих осередків запалення потрібна для того, щоб простір звільнився від зайвого шуму і дав нарешті місце відповідям. Відвідувач разом з художницею зможе знайти відповіді на запитання: чи змінюється історія залежно від кута її споглядання? Чи існує пере/розподіл пріоритетів? Чи можливе зцілення? Чи може історія бути особистою?

 У рамках виставки використано матеріали з відкритих джерел та сімейного архіву художниці. Одним з ключових елементів експозиції є серія натюрмортів, створених у колаборації з фотографом Віталієм Очеретяним, відзнятих на стару плівку СВЕМА, пошкоджену радіацією. Цю плівку Олександр Сирота знайшов у покинутому місті Прип’ять на заводі «Юпітер» з кінцевим терміном використання до 1992 року. 

Також у експозиції будуть представлені фотопроєкція та відео, які фіксують особистий досвід приналежності членів сім’ї художниці, зокрема батька та дідуся, до подій катастрофи. У фотопроєкції відтворено момент, за яким Іван Прошковський, батько художниці та начальник чергової частини УВС Київської області, за неможливості сповістити сім’ю про справжні події через наказ про нерозголошення, повідомляє свою вагітну дружину лише про потребу зачинити вікна і не покидати будинок. Протягом 5 діб він працював з прийомом та передачею інформації про ситуацію довкола атомної електростанції, зокрема за допомогою телеграм. Повноцінний телефонний зв’язок був умисно пошкоджений КДБ.

З іншого боку, відео розстрілу керамічних тварин відсилає до історії Павла Соломахи, дідуся художниці та на той час головного спеціаліста Київської області по боротьбі зі сказом. Задля нерозповсюдження сказу та радіації він був змушений відстрілювати тварин, покинутих у зоні відчуження, таким чином також рятуючи від страждань їх уражену радіацією частину.

Кураторка виставкового проєкту: Марина Щербенко.

Музичний куратор проєкту: Юрій Хусточка.

Створення віртуального простору: Пьотр Армяновський

Особлива подяка Олександру Стрижельчику та Олександру Сироті.