Терралогія
хімія-географія-архітектура

Початок всієї цієї серії на металі поклав момент, коли я знайшов у своєму саду втрачений емальований кухоль, на якому відбитий фрагмент емалі розрісся до великої діри. Це змусило мене покопатися в пам’яті, щоб згадати, за яких обставин вона могла опинитися в цьому місці саду. І цей кухоль здався абсолютно закінченим твором. Природа сама підказала спосіб заселення примари часу в простір.

час-простір-географія
Час – це найбільш складна субстанція для нашого сприйняття. Фіксувати перебіг часу можливо лише завдяки мінливому оточенню, коли ми вкладаємо в простір це
відчуття часу. Будь-які тимчасові переживання дуже індивідуальні. Ідентичність є
рефлексія між змінами і константою. Тимчасові відчуття завжди, як у п’єсі, пов’язані з певним антуражем і діючими особами. При цьому чим далі, тим сильніше відчувається тяжкість тимчасових шарів.

час-хімія-архітектура
Ніщо не дає відчути час, як деградація, ерозія і корозія. Природна божественна хімія вступає в сутичку з рукодільні об’єктами і ландшафтами. Вона поглинає речі, і вони стають їжею для нашої Терри, перетворюючи все в її плоть. Час не щадить символи майбутнього, доводячи, що проект майбутнього – річ швидкоплинна. Проекти майбутнього все з більшою швидкістю виникають знову і утилізуються.

архітектура-ландшафт-географія
З одного боку архітектура не може існувати без ландшафту, а з іншого боку вона сама є частиною ландшафту. У свою чергу, ландшафт, природний або штучний, має майже всі ознаки архітектури. плоть архітектури складається з тієї ж матерії, що і ландшафт у фізичному та хімічному сенсі. Саме тому вона теж входить у поле географії, узагальнюючої уявлення про ландшафт.
Все, що тут показано, зроблено за допомогою природи з деякою кількістю хімічних реактивів. Географія на всіх роботах підроблена, але може нагадувати певні місця. На відміну від олійного живопису, запущені тут процеси відбуватимуться і далі, видозмінюючи вигляд картинок, тим самим проголошуючи диктатуру часу над матерією. Це дослідження про те, що становить природу нашого побуту між нашими амбіціями, часом і простором нашої Терри.

Олег Дроздов