У дискурсі сучасного мистецтва є постійне прагнення визначити будь-яку виставку з точки зору її концептуальної складової. Часто в основі проекту – концепція, яка може стати перепоною для емоційного, образного й особистісного сприйняття предмета мистецтва. Але є роботи, що закликають до їх розуміння на суто естетичному рівні, що ведуть нас в сферу таємничого, невловимого – до початків усіх речей. Саме таке почуття і викликають роботи українського художника Олександра Сухоліта.
Проект Олександра Сухоліта «Малюнок» не визначається рамками концепції або теми, він звернений до одвічної категорії творчості. Не тема, а форма, обрана художником, стає основою роботи. Старий формат, ручне малювання, одвічні теми – саме це декларує художник, при цьому наповнюючи кожну роботу почуттям піднесеного, таємничого, прекрасного. Мистецтво – не як спосіб артикулювати що-небудь, а як можливість споглядати, мовчати, прислухатися, можливо, згадувати.
Невловимі образи, прості лінії, що дають початок невизначеним сюжетам наповнюють малюнки Олександра Сухоліта на цій виставці, створеній спеціально для простору Щербенко Арт Центру.