В гостях у художниці Марії Куликовської

В гостях у художниці Марії Куликовської

17 Жовтня 2019

На стінах невеликої затишної студії Марії багато малюнків, на підлозі лежать силіконові форми тіла художниці, за якими вона відливає свої скульптури.

Про створення скульптур

«Це складний процес у чотири етапи. Спочатку створюється гіпсова формовка за моїм тілом. Потім гіпсові фрагменти знімаються і збираються в єдину форму, в середину якої заливається гіпс. Далі верхній шар розбивається і виходить гіпсова скульптура, з якої на наступному етапі знімається силікон. Він сам собою не тримає форму, тому поверх робиться шар, що його фіксуватиме. Раніше я робила форми лише з гіпсу, але їх вистачало тільки на два-три виливки. А силіконова витримує значно більше виливків із різних матеріалів. На створення однієї форми йде бочка силікону (70–80 кг). У процесі багато відходів, іноді доводиться все переробляти.

Я роблю все разом зі своїм чоловіком, Олегом Винниченком [ULEG]. У нього дуже великий досвід, він знає всі технічні нюанси, хоча не позиціонує себе як художника. Ми вдвох конструктивно все обговорюємо, але і сам матеріал дає приблизно 30% концептуального рішення. Перед формуванням я ретельно піддаю депіляції практично все тіло, а голову замотую целофаном. Дихаю через вставлені в ніс трубочки. Це важко, бо доводиться стояти півтори-дві години. Гіпс спочатку дуже холодний, а потім нагрівається до 60 градусів. На тілі іноді з’являються опіки і набряки. Зараз я не можу витримувати цілу формовку, тому що у мене розвивається клаустрофобія, я починаю панікувати і все з себе зривати. Тому спершу робиться все тіло, і тільки наприкінці окремо маска. «Мене» збирають зі шматочків, це вже ювелірна робота».

«За 10 років роботи я створила близько 50 скульптурних автопортретів. Але не всі збереглися. Вони дуже складні в зберіганні та транспортуванні. Скульптури хоч і важкі, але дуже крихкі. Вони руйнуються, змінюють колір, реагуючи на оточення, температуру, щільність і вологість повітря – так само, як і людське тіло».

Цьогоріч Марія Куликовська була членом експертної комісії конкурсу МУХі 2019. Про свої враження від художників, які подавалися на конкурс:

«Я помітила, що фіналістами в результаті стали ті художники, які, не маючи можливості отримати в Україні профільну освіту в сучасному мистецтві, зробили себе самі. Це люди, які або відпрактикували багато років, або поїхали за кордон і навчилися там цій мові».

«Що цікаво, всі так чи інакше говорять про конфлікт. Турбулентна ситуація в суспільстві дуже впливає, і художники на все це рефлексують. Мистецтво рухається до мультидисциплінарності. Основним медіумом стає тіло. Серед заявок було багато відеоробіт, і це теж цікаво. Були роботи естетичні, гостросоціальні і, що важливо, емпатичні. Усі фіналісти, яких ми обрали, з емпатією ставляться до суспільства і глядача. Це люди, які щодня стикаються з проблемами, і, знаючи їх зсередини, інтерпретують їх через візуальну мову, показуючи суспільству».

Автор – Світлана Богданець
Фото – Тетяна Довгань

Джерело: mind.ua