Щербенко Арт Центр презентує першу персональну виставку переможців конкурсу МУХі 2019, дуету Яреми Малащука та Романа Хімея «Нове місто друзів». Ця назва запозичена з вірша американського поета Волта Вітмена, написаного у 1867 році, який відсилає до ранньо-соціалістичних ідей єдності. Щоправда, крізь призму сучасного неоліберального устрою ці рядки майже повністю профановано, адже утопічними ідеями вправно оперують, особливо в часи коронавірусної кризи, коли спільність – це те, на чому всі так зосереджені.

Художники створюють уявну мандрівку до свого рідного міста Коломия, яке настільки культивує свою суб’єктність, що непомітно для себе опиняється у парадоксі історії. Відомо, що половину населення міста ще до 1939 року складали євреї, але майже всі вони загинули під час Голокосту від рук нацистів. Пізніше Коломия була заселена українцями з округи та інших регіонів тодішньої Української РСР і розвивалась як пролетарське місто, звільнене від «засилля світового імперіалізму». З відновленням пам’яті про дорадянську Коломию, історія єврейської Коломиї водночас залишається у забутті.

Паралельно зі співіснуванням українсько-єврейської історії міста, Коломия також постає через еклектизм сучасного містобудування. Так руйнування австрійської казарми, побудованої за часів Австро-Угорщини, супроводжується збереженням будівельниками цінної цегли. А з іншого боку, дизайн кафе «Кіблер», побудованого у колишній фотостудії цісарського придворного фотографа Олександра Кіблера, рясніє нашаруванням подібних уламків історії на штучність сучасних інтер’єрів.

Інша частина виставки розповідає про Мирноград на Донбасі, жителі якого, навпаки, змушені доводити свою суб’єктність метрополії. Спільно з місцевими мешканцями художники вирушають у пішу подорож краєм, дотримуючись одного з підземних маршрутів давно закритої шахти Новатор. Під час ходи люди йдуть містом, зораними полями та чагарниками – прокладають маршрути постіндустріального Донбасу.

До виставки увійшли фільми та відеоперформанси за участі містян, які разом з художниками згадували зниклі, конструювали нові можливі та неможливі маршрути своїми містами.